Шевченко як поет – це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість. Шевченкова пісня була сама по собі народною піснею, яку міг заспівати тепер увесь народ, яка повинна була вилитись з народної душі відповідно до стану сучасної народної історії
М. Костомаров
Цей тиждень ознаменувався величною подією – народженням Генія українського народу – Тараса Шевченка. З цієї нагоди два дні поспіль кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та мовної підготовки Хотрицької національної академії разом із партнерами – кафедрою міжкультурної комунікації та соціально-гуманітарних дисциплін Дніпровського гуманітарного університету – провели просвітницькі заходи.
Представники музею «Літературне Придніпров’я» розповіли про те, як вшановували Великого Кобзаря або забороняли це у різні періоди на території Запоріжжя і Дніпра, присутні ознайомились із його художньою спадщиною в портретах і автопортретах, увіковіченням по світу у монументах і пам’ятниках, поміркували над роллю Шевченка у сучасній історії України.
Цікавою частиною заходів, яка нікого не залишила байдужим, стало декламування викладачами і студентами обох вишів поезій різними мовами (українською, англійською, німецькою, латвійською). До цього дійства доєднались воїни з передової, які, пропускаючи рядки крізь сучасні агресивні воєнні дії, спрямовані проти українства, продемонстрували присутнім актуальність слів українського Генія.
Про Тараса Шевченка сказано багато і в Україні, і за її межами, проте щоразу він постає для нас по-новому, щоразу ми відкриваємо його для себе, щоразу переконуємось у тому, що «Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, ніж українець – він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет – він був хоробрим войовником за права і волю людей» (Ліндон Джонсон, президент США).
Дякуємо усім, хто долучився до вшанування пам’яті Великої Людини, Великого Генія і патріота.
