Пам’ять крізь покоління та віки

У час, коли ворог продовжує чинити беззаконня на нашій землі, згадувати трагедію Голодомору стає ще важче. Та забути її — означає втратити себе, нашу силу й нашу надію.

Українська нація — щира, добра й неймовірно щедра душею — крізь роки випробувань ставала міцнішою. І часто шлях до мудрості пролягав через біль.

Саме тому, яким би складним це не було, ми маємо пам’ятати найтрагічніші сторінки своєї історії. Бо вони зробили нас сильними, незламними й гідними свободи.

Сьогодні представники Студентського уряду Хортицької національної академії разом із Ліцейською радою наукового ліцею вшанували пам’ять жертв Голодомору. У камерній, проникливій атмосфері вони запалили свічки пам’яті й поділилися власними історіями та роздумами про одну з найжахливіших трагедій людства. Голодомор української нації, визнаний геноцидом у 32 країнах світу (станом на червень 2023 року), — це біль, який ніколи не зітреться, але він робить нас сильнішими.

Вже у юному віці наша молодь розуміє: пам’ять — це не лише про минуле, а й про майбутнє.

Свічка горить, доки ми пам’ятаємо.

В заході взяли участь студентки Хортицької національної академії Гаркуша Поліна, Андреєва Маргарита та Руденко Алевтина.