До Дня науки, 13 травня на базі Хортицької національної академії розпочала роботу Друга Міжнародна науково-практична конференція «Освітні і культурно-мистецькі практики в контексті інтеграції України у міжнародний науково-інноваційний простір».  Міжнародна конференція присвячена пам’яті Єрмакова Івана Гнатовича ‒ відомого українського вченого, який більше 25 років був науковим консультантом інноваційної діяльності Хортицької національної академії, завжди брав активну участь в організації конференцій, семінарів та інших науково-практичних заходів, які проводилися на базі закладу. Іван Гнатович був самовідданим і невтомним діячем на ниві експериментальної педагогіки, ініціатором і керівником фундаментальних досліджень, автором багатьох наукових праць, які стали теоретико-методологічним підґрунтям інноваційного розвитку системи освіти України ХХІ століття.

У роботі конференції взяли участь 430 осіб. Серед учасників – визначні науковці, практики, студенти і молоді вчені з різних регіонів України та зарубіжних країн: Польщі, Італії, Болгарії, Молдови, Чехії, Грузії, Узбекистану, Білорусі та Казахстану. Учасники конференції представляють 17 зарубіжних освітніх інституцій: Остравський університет (Чехія), Економічний університет Варни (Болгарія), Асоціацію «UCM» (Італія), Вроцлавський університет природничих наук (Польща), Сілезійський університет у Катовицях (Польща), Університет імені Марії Кюрі-Склодовської (Польща), Педагогічний університет у Кракові (Польща), Середню школу «Косінус» (Польща), Бельцький державний університет імені Алеку Руссо (Молдова), Тираспольський державний університет (Молдова), Університет імені Акакія Церетеллі (Грузія), Університет «Кутаїсі» (Грузія), Європейський університет (Грузія), Ташкентський державний педагогічний університет імені Нізамі (Узбекистан), Ташкентську медичну академію (Узбекистан), Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка (Білорусь), Алмаатинський державний гуманітарно-педагогічний коледж №2 (Казахстан), а також 45 закладів освіти і наукових установ України.

Відкриваючи Міжнародну конференцію, ректор Хортицької національної академії, доктор педагогічних наук, професор Валентина Нечипоренко зазначила, що ІІ Міжнародна науково-практична конференція  спрямована на подальшу розбудову аналітико-комунікаційної платформи для інноваційного розвитку українського суспільства, зокрема, на залучення студентів і молодих вчених до ґрунтовного обговорення актуальності освітніх і культурно-мистецьких практик у структурі життєтворчої активності особистості, до наукової рефлексії суспільного значення зазначених практик, їх наявних та перспективних результатів у вимірах українського соціуму. В. Нечипоренко подякувала зарубіжним партнерам за підтримку ініціативи щодо проведення Другої Міжнародної конференції і за плідну науково-інноваційну співпрацю на міжнародному рівні в рамках угод, укладених із Хортицькою національною академією.

З вітальним словом до учасників конференції звернулись відомі й авторитетні зарубіжні та українські вчені: 

• Олександр Скалій – професор, директор Інституту фізичної культури Вищої школи економіки (Польща), який наголосив на високому науково-практичному потенціалі Міжнародної конференції в контексті пріоритетів залучення студентів до дослідно-інноваційної роботи та надання молодим вченим презентаційно-дискусійного майданчика для висвітлення здобутків своїх теоретико-експериментальних досліджень;
• Андрій Шевцов – член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри ортопедагогіки, ортопсихології та реабілітології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, який висловив впевненість у високому науково-організаційному рівні проведення конференції Хортицькою національною академією – закладом вищої освіти, що динамічно розвивається за напрямом інтеграції у міжнародний науково-інноваційний простір, імплементуючи європейські стандарти якості інклюзивно-реабілітаційної практики в умовах освітнього простору України;
• Марія Шеремет – почесний академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, декан факультету спеціальної та інклюзивної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, яка звернула увагу учасників конференції на те, що високий науково-організаційний рівень проведення конференції пояснюється багаторічною траєкторією інноваційного розвитку Хортицької національної академії, яка нині має налагоджену співпрацю з багатьма зарубіжними партнерами, що є запорукою готовності випускників закладу до успішної роботи не тільки в системі освіти України, а й у європейських країнах;
• Наталія Пахомова – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри спеціальної освіти і соціальної роботи Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, яка привітала учасників з Днем науки, відзначила плідну співпрацю колективу Хортицької національної академії з науковцями Полтавського регіону і побажала, щоб проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Освітні і культурно-мистецькі практики в контексті інтеграції України у міжнародний науково-інноваційний простір» стало доброю традицією для академічної спільноти;
• В’ячеслав Засенко – дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, почесний директор Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, який відзначив зацікавленість наукового колективу Інституту проблематикою конференції і висловив впевненість, що її проведення сприятиме підготовці студентської молоді до успішної професійної діяльності та майбутньої самореалізації у науково-інноваційній сфері;
• Ренате Вайнола – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної педагогіки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, яка акцентувала увагу не тільки на науково-інноваційній, а й на соціокультурній місії Міжнародної конференції, оскільки більшість її учасників є майбутніми педагогами, психологами, реабілітологами та соціальними працівниками, що спрямовуватимуть набутий фаховий потенціал на надання кваліфікованої допомоги дітям різних категорій;
• Катерина Ватсадзе – доктор філософії, професор Університету Кутаїсі (Грузія), яка побажала учасникам конференції продуктивної роботи і подякувала організаторам за запрошення взяти участь у цьому науково-практичному заході;
• Паоло Брешиа – президент Асоціації «UCM-Italy» (Італія), Олександр Ковбаса – менеджер цієї Асоціації, які наголосили, що проблематика Міжнародної конференції є дуже близькою для фахівців асоціації «UCM-Italy», які вважають своєю стратегічною місією зміцнення партнерства між Україною та Італією, сприяння подальшому розвитку українського суспільства відповідно до європейських стандартів високої якості соціокультурної практики кожного громадянина;
• Валері Окуліч-Козарін – доктор соціальних наук, професор Вроцлавського університету природничих наук (Польща), який зазначив, що актуальність проведення конференції на міжнародному рівні не викликає сумнівів, оскільки на сьогоднішній день розвинені країни акумулювали власний інноваційний досвід інтеграції у світовий науково-інноваційний простір, що заслуговує комплексного аналізу і врахування в подальшій роботі;
• Стоян Марінов – доктор економічних наук, професор Економічного університету (Болгарія), який висловив побажання, щоб конференція стала значущою подією для всіх учасників, сприяючи інтелектуальному, культурному, творчому зростанню студентської молоді та перспективних науковців України та інших країн;
• Валентина Пріткан – доктор філософії, проректор з наукової роботи та міжнародних відносин Бельцького державного університету імені Алеку Руссо (Молдова), яка висловила підтримку Хортицькій національній академії, як постійному партнеру Бельцького університету, щодо проведення Другої Міжнародної конференції, присвяченої актуальним проблемам сучасної освіти, культури і мистецтва;
• Годердзі Шанадзе – доктор наук у галузі бізнесу та менеджменту, завідувач кафедри бізнесу та управління Університету імені Акакія Церетеллі (Грузія), який серед переваг конференції відзначив те, що талановиті студенти та молоді вчені з різними профільними інтересами (педагоги, психологи, фізичні терапевти, соціальні працівники, дизайнери, менеджери туризму) мають можливість взяти участь в рамках запропонованих тематичних напрямків конференції;
• Вероніка Єнікова – професор Економічного університету Братислави (Словаччина), яка звернула увагу на роль Міжнародної конференції як одного із заходів, спрямованих на встановлення контактів студентів і молодих вчених з їхніми закордонними однодумцями, які також роблять перші кроки на шляху професійного зростання і проводять перші наукові дослідження.

Від імені студентської спільноти учасників конференції привітали Ірена Фотан – студентка Університет імені Марії Кюрі-Склодовської (Польща), Анастасія Нестерова – секретар Студентського уряду Хортицької національної академії.

На пленарному засідання конференції були представлені доповіді з актуальних питань освітніх і культурно-мистецьких практик як чинників міжнародної науково-інноваційної інтеграції України, зокрема:

 

• «Інтернаціоналізація освітніх і культурно-мистецьких практик студентів у контексті стратегії інноваційного розвитку Хортицької національної академії в постковідному міжнародному просторі вищої освіти» (Валентина Нечипоренко, доктор педагогічних наук, професор, ректор Хортицької національної академії);

 

• • «Инклюзивное образование в Беларуси: противоречия «традиции – актуальный запрос» (Віра Хитрюк, доктор педагогічних наук, доцент, директор Інституту інклюзивної освіти Білоруського державного педагогічного університету імені Максима Танка (Республіка Білорусь);

 

• «Інноваційний розвиток виховної системи освітньо-реабілітаційного закладу: теорія і практика» (Олена Позднякова, кандидат педагогічних наук, доцент, перший проректор Хортицької національної академії);

 

• «Освітні ресурси розвитку ціннісно-нормативної готовності особистості до суспільно значущої життєтворчості» (Наталія Гордієнко, доктор соціологічних наук, доцент, проректор з наукової роботи Хортицької національної академії);
• «Університет в умовах пандемії: місце сили чи історичний артефакт?» (Тамара Хомуленко, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди);
• «Українські агіографічні тексти як наукове джерело історії педагогіки і психології життєтворчості» (Анатолій Павленко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної роботи Хортицької національної академії);
• «Сутність професіоналізму вчителя початкових класів з позиції життєтворчості» (Вячеслав Борисов, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та методик навчання Хортицької національної академії);
• «Teaching ESP for students majoring in helping professions: the case of Khortytsia National Academy» (Богдан Корнелюк, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін Хортицької національної академії);
• «Концепт особистості як творця та проектувальника власного життя у науково-педагогічній спадщині Єрмакова Івана Гнатовича» (Віталій Маврін, кандидат педагогічних наук, завідувач науково-методичного відділу Хортицької національної академії).

Презентації ґрунтовних доповідей і активні науково-фахові дискусії продовжилися на секційних засіданнях Міжнародної конференції:

• секція 1: «Інновації у спеціальній педагогіці та спеціальній психології»;
• секція 2: «Сучасна психологія: практика інноваційного пошуку»;
• секція 3: «Актуальні проблеми фізичної терапії, ерготерапії та формування здорового способу життя осіб різного віку»;
• секція 4: «Шляхи розвитку професіоналізму майбутніх учителів початкових класів в умовах нової української школи»;
• секція 5: «Розвиток теорії і практики соціальної роботи»;
• секція 6: «Вітчизняні і зарубіжні тенденції розвитку мистецтва та дизайну»;
• секція 7: «Теоретико-прикладні аспекти досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук»;
• секція 8: «Перспективні напрями розвитку менеджменту та туризму».

Отже, перша, презентаційно-дискусійна частина Міжнародної науково-практичної конференції проведена на високому організаційному та науково-фаховому рівні, за активної участі і творчої співпраці українських та зарубіжних науковців і студентів. Ця плідна робота продовжиться 14 травня в рамках другої, практико-зорієнтованої частини роботи Міжнародної конференції, що передбачає проведення 11 майстер-класів за ключовими напрямами освітньої і культурно-мистецької практики життєтворчої особистості у сучасному соціокультурному просторі.

Більш детально ознайомитись з матеріалами конференції можна за посиланням