10 грудня 2019 року Хортицька національна академія вшановувала пам’ять письменника-сатирика, гумориста, перекладача, борця за незалежність України 20 століття, в’язня сталінських концтаборів Остапа Вишні, справжнє ім’я якого − Павло Губенко. Цього року Україна відзначила 130 років з дня його народження.
Остапа Вишню називали найбільш тиражним українським письменником і творцем нового жанру – «усмішок». Його по-справжньому любили і читали – і в місті, і в селі. Були навіть випадки, коли селяни ліквідували свою неписемність, щоб самим читати його твори. Він жартував, висміював, іронізував, незважаючи на трагізм цього самого життя, а незадовго до смерті записав у щоденнику: «Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!».
Студенти креативно підійшли до проведення заходу: разом з організаторами та ідейними натхненниками (викладачами кафедри соціально-гуманітарних дисциплін) підготували змістовну презентацію, у якій висвітлили життєвий і творчий шлях письменника; читали напам’ять твори; по-новому осмислювали їх зміст.
Остап Вишня писав: «Просто не любив я печальних лиць, бо любив сміятися. Не переносив я людського горя. Давило воно мене, плакати хотілося… Пошли мені, доле, сили, уміння, талану, чого хочеш, тільки щоб я хоч що-небудь зробив таке, щоб народ мій у своїм титанічнім труді, у своїх печалях, горестях, роздумах, ваганнях, щоб народ усміхнувся!..».
Чи не диво це, що ми, його нащадки з ХХІ століття, розуміємо жарти, твори, хочемо їх перечитувати. Це ознака того, що Остап Вишня – справжній народний письменник.