Розбудова реабілітаційного хабу, як інноваційної структури освітньо-реабілітаційного простору Хортицької національної академії, в умовах воєнного та післявоєнного періоду здійснюється відповідно до управлінської моделі. Вважаємо, що принципово важливою для ефективного управління реабілітаційним хабом у межах освітньо-реабілітаційного простору закладу є його багаторівнева структура, яка включає парадигмальний, цільовий, організаційний, процесуально-діяльнісний та рефлексивний рівень. Охарактеризуємо детально кожний рівень.
Парадигмальний рівень. На першому, парадигмальному, рівні формується концепція реабілітаційного хабу. Її формулювання здійснюється адміністрацією відповідно до місії освітньо-реабілітаційного закладу. Далі, відповідно до такої концепції, на наступному рівні, формується стратегія, мета, процес та результат діяльності реабілітаційного хабу.
Цільовий рівень. На другому, цільовому, рівні визначаються стратегічні пріоритети та глобальні перспективи розвитку реабілітаційного хабу у структурі освітньо-реабілітаційного закладу. Такі дії відбуваються на рівні адміністрації освітньо-реабілітаційного закладу. Далі, на рівні керівника реабілітаційного хабу, здійснюється аналіз та конкретизація мети через формулювання відповідних завдань.
Слід зазначити, що стратегічне управління сприяє вирішенню проблем перспективного, довгострокового характеру, досягненню ключових цілей, забезпечує можливість передбачення й урахування змін, використання переваг взаємодії із соціумом; спрямовує та стимулює інноваційний розвиток освітньо-реаблітаційних закладів освіти у сучасних соціокультурних умовах. Обґрунтована та перспективна управлінська стратегія інтегрує всі ключові параметри роботи закладу освіти, адже недостатня увага принаймні до одного з них у майбутньому може призвести до значних порушень його системного функціонування та розвитку.
Так, наприклад, реабілітаційний хаб Хортицької національної академії може виконувати функціонально-прикладну роль провідного ресурсно-методичного центру в освітньо-реабілітаційному просторі Запорізького регіону та бути апробованою моделлю для створення аналогічних базових структур в інших регіонах нашої держави.
Організаційний рівень. На цьому рівні відповідно до сформульованої концепції та стратегії адміністрацією освітньо-реабілітаційного закладу та керівником реабілітаційного хабу розробляється план формування умов та накопичення необхідних ресурсів реабілітаційного хабу. Відповідно до структурно-функціональної моделі системного управління Хортицькою національною академією, реалізація плану щодо формування зазначених умов та ресурсів забезпечуються через діяльність таких служб, як господарча, кадрова, інформаційно-секретарська, соціально-психологічна, медична, відділ міжнародних зв’язків, науково-методичний відділ, служба організації харчування, бухгалтерія та молодший обслуговуючий персонал. Адміністрація освітньо-реабілітаційного закладу здійснює контроль реалізації сформульованих завдань.
Наведемо приклад потрібної матеріально-технічної бази реабілітаційного хабу за кожним напрямом комплексної реабілітації:
1) фізична реабілітація. Однією умовою якості здійснення фізичної реабілітації є наявність відповідної матеріально-технічної бази, що інтегруватиме вже наявні в Хортицькій національній академії ресурси: (кабінет ерготерапії; кабінет функціональної діагностики та реабілітаційного обстеження; сенсорна кімната; зали кінезотерапії; кабінети масажу та мʼяких мануальних технік; зали для спортивних ігор; зали оздоровчого фітнесу; кабінет апаратної фізіотерапії: галотерапії, пресотерапії, гідротерапії, фототерапії, магнітотерапії, ударно-хвильової терапії, хівамат-терапії, ультразвукової терапії, лазеротерапії, УВЧ-терапії, електр (басейн і спортивно-рекреаційні майданчики, завершення будівництва і відкриття яких передбачені управлінським проєктом);
2) соціальна реабілітація. Реалізація напряму соціальної реабілітації у системі комплексного реабілітаційного супроводу різних категорій осіб із порушеннями здоров’я передбачає імплементацію матеріально-технічної бази: кабінет соціального працівника та соціального педагога; кабінет соціально-побутової орієнтації; рекреаційні зони; тренінгові кімнати; реабілітаційний парк; лабораторія соціально-реабілітаційних технологій; кімната матері та дитини; пандуси та ліфт;
3)психологічна реабілітація. До необхідної матеріально-технічної бази щодо забезпечення психологічної реабілітації віднесено: лабораторію терапії мови та мовлення; лабораторію соціальної та реабілітаційної психології; лабораторію екстремальної та кризової психології; робочий кабінет практичного психолога; навчальний психологічний кабінет; кабінет психологічного розвантаження; кабінет для групових занять; кабінет для індивідуальної роботи;
4) педагогічна реабілітація. Матеріально-технічна база для успішного здійснення педагогічної реабілітації включає: навчально-аудиторний фонд; рекреаційні зони; кабінет сенсорної інтеграції; кабінети вузьких спеціалістів; навчальні лабораторії; інтерактивні дошки; комп՚ютерні класи та сучасне програмне забезпечення освітнього процесу; ігрові кімнати; інноваційні дидактичні матеріали для реалізації завдань педагогічної реабілітації; пандуси та ліфт.
Реалізація перерахованих компонентів матеріально-технічної бази потребують дій на організаційному рівні. Вони можуть бути сформульовані спочатку через стратегічні цілі і задачі, які згодом будуть реалізовуватися через функціональний та інноваційний компоненти (режим функціонування і режим розвитку) структурно-функціональної моделі управління реабілітаційним хабом Хортицької національної академії.
Процесуально-діяльнісний рівень. Освітньо-реабілітаційний менеджмент, який відбувся на попередніх рівнях стратегічного управління успішно доповнюється процесуально-діяльнісним, спрямованим на підвищення ступеня обґрунтованості, узгодженості та ефективності досягнення поставлених цілей розвитку інноваційної структури Хортицької національної академії – реабілітаційного хабу. Дотримання механізму управління на цьому рівні сприяє не лише визначенню та виконанню актуальних завдань функціонування та розвитку реабілітаційного хабу, але й оптимізації управлінського процесу з урахуванням його інтеракції з освітньо-реабілітаційним протором Хортицької національної академії, України та світу.
За умов синергетичного поєднання активів стратегічного і програмно-цільового управління в інклюзивному менеджменті на зміну розмитому генеральному цілепокладанню приходить системоутворювальне цілепокладання, поєднання планування у режимі функціонування і планування у режимі розвитку. Планування доповнюється повноцінним прогнозуванням і перетворюється на проектування результатів, створення моделі процесів (технологічних ланцюжків), формування банку ідей та набору програм діяльності з обов‘язковим урахуванням особистісних характеристик усіх учасників освітнього процесу. Спираючись на них, розробляється модульно-цільова програма діяльності закладу реабілітації на поточний навчальний рік. В плануванні передбачається взаємодія всіх структурних підрозділів закладу, виконання ними завдань, що спрямовані на досягнення кінцевого результату – адаптації всіх підсистем до особливих освітніх потреб і запитів кожного клієнта.
Процесуально-діяльнісний рівень включає функціональний, інноваційний та інтеграційний компонент. Деталізуємо кожний із цих компонентів.
Реалізація функціонального компоненту здійснюється через організацію та контроль виконання типових завдань, які забезпечують сталість реабілітаційного хабу, його повсякденне функціонування.
Прикладом реалізації функціонального компоненту є розробка посадових інструкцій, відповідно переліку посад штатного розпису реабілітаційного хабу у структурі Хортицької національної академії; розробка номенклатури справ реабілітаційного хабу тощо.
Інноваційний компонент реалізується через організацію та контроль виконання завдань, які спрямовані на розбудову якісно нового змісту та процесу за напрямками комплексної реабілітації, соціальної інтеграції, розвитку життєвої компетентності особам, які мають обмежені можливості здоров’я тощо.
Реалізація такого компоненту передбачає включення завдань щодо розбудови кожного напрямку комплексної реабілітації, соціальної інтеграції, розвитку життєвої компетентності особам, які мають обмежені можливості здоров’я тощо у режим розвитку. Наприклад, реалізація напряму соціальної реабілітації у системі комплексного реабілітаційного супроводу різних категорій осіб із порушеннями здоров’я передбачає використання інноваційних технологій соціальної реабілітації: гарденотерапія; каністерапія; іпотерапія; аніматотерапія; агротерапія; арт-терапія; нейчерелтерапія; нетрадиційні форми реабілітації; кліматотерапія; стенотерапія; гідротерапія; теренкур-терапія. Розробка кожної з перерахованих технологій соціальної реабілітації може стати окремим завданням, яке буде складати план роботи реабілітаційного хабу у режимі розвитку на певний період часу.
Інтеракційний компонент реалізується через організацію взаємодії реабілітаційного хабу із освітньо-реабілітаційним простором Хортицької національної академії; організацію взаємодії із українськими та зарубіжними партнерами щодо посилення освітньо-реабілітаційного потенціалу.
Так, наприклад, для реалізації місії реабілітування різних категорій осіб, хаб може взаємодіяти із структурними підрозділами Хортицької національної академії, а саме:
- факультети і кафедри Хортицької національної академії забезпечуватимуть підготовку здобувачів першого, другого та третього рівнів вищої освіти для потреб кадрового забезпечення регіону: реабілітаційних установ, інклюзивних закладів освіти та загальноосвітніх навчальних закладів. Основними зарубіжними партнерами закладу за цим напрямом роботи є Університет Кутаїсі (Грузія), Батумський державний університет ім. Ш. Руставелі (Грузія), Інститут психології Білоруського державного педагогічного університету ім. М. Танка (Білорусь) й Асоціація UCM-Italy (Італія). Очікуваним результатом є кадрове забезпечення інклюзивно-реабілітаційної практики в регіоні та Україні за сучасними стандартами професійної компетентності фахівців;
- відділ курсової перепідготовки та підвищення кваліфікації забезпечуватиме імплементацію сучасних зарубіжних практик методичного супроводу безперервного професійного саморозвитку фахівців, опанування ними інноваційними освітньо-реабілітаційними технологіями. При реалізації цієї мети найбільш перспективною для Хортицької національної академії буде співпраця в рамках укладених договорів з такими зарубіжними партнерами, як Інститут підвищення кваліфікації і перепідготовки Білоруського державного педагогічного університету ім. М. Танка (Білорусь), Сілезький університет (Польща), Академія «Болашак» (Казахстан). Очікуваним результатом є виконання закладом функціональної ролі провідного науково-методичного центру, що забезпечує вивчення та трансфер інноваційного досвіду зарубіжних країн, експериментальну перевірку та експертизу сучасних освітньо-реабілітаційних технологій;
- педагогічний фаховий коледж забезпечуватиме підготовку кваліфікованих кадрів ступеня фахового молодшого бакалавра для системи інклюзивної освіти та комплексної реабілітації осіб різних категорій. Важливе значення при цьому матимуть діючі партнерські зв’язки Хортицької національної академії з Державним педагогічним університетом Горі (Грузія), Резекненською академією технологій (Латвія), Бельцьким державним університетом ім. А. Руссо (Молдова). Очікуваними результатами діяльності за цим освітньо-реабілітаційним вектором є успішна реалізація пілотного проєкту «Розвиток інклюзивного освітнього середовища у Запорізькій області», а також подальша екстраполяція апробованої структурно-організаційної моделі інклюзивної освіти на всі регіони України в умовах реформи з розбудови Нової української школи;
- науковий ліцей з інклюзивними класами з основним та змінним контингентом забезпечуватиме підготовку обдарованої учнівської молоді з особливими освітніми потребами до науково-інноваційної діяльності. У співпраці наукового ліцею із зарубіжними партнерами (Стамбульський університет Есенюрт (Туреччина); Університет «Humanitas» (Польща); Вища лінгвістична школа у Ченстохові (Польща) планується досягнення очікуваного результату – системно-інституційного поєднання ліцейної освіти та комплексної реабілітації обдарованих дітей з особливими освітніми потребами;
- базовий інклюзивно-ресурсний центр, до структури якого входитиме початкова школа з дошкільними групами, планується відкрити з метою забезпечення комплексного освітньо-реабілітаційного супроводу дітей з особливими освітніми потребами на етапі первинної соціальної адаптації та соціалізації. Активне партнерство Хортицької національної академії з Інститутом інклюзивної освіти Білоруського державного педагогічного університету ім. М. Танка (Білорусь) та Академією освіти Таджикистану сприятиме системній реалізації науково-практичних завдань інклюзивно-ресурсного центру та досягненню очікуваного результату – узагальненню здобутків експериментальної діяльності Хортицької національної академії та освітньо-реабілітаційного моніторингу у науково-фахових виданнях, що складатимуть теоретико-методичну основу діяльності інклюзивно-ресурсних центрів України.
Рефлексивний рівень. На останньому, рефлексивному, рівні здійснюється моніторинг ефективності комплексної реабілітації, соціальної інтеграції, розвитку життєвої компетентності осіб, які мають обмежені можливості здоров’я; контроль над проведенням моніторингу результатів діяльності та його аналіз щодо впливу на реабілітаційний процес; окреслення шляхів оптимізації освітньо-реабілітаційного впливу. Такі функції може виконувати керівник реабілітаційного хабу через взаємодію із відповідними фахівцями. Саме на цьому рівні відображається вплив складових структур управління та визначаються його кінцеві результати.
Прикладом реалізації управлінських дій на цьому рівні є впровадження у план діяльності реабілітаційного хабу наступних завдань: розробка, впровадження ефективної системи моніторингу якості надання послуг комплексної реабілітації особам, які мають особливості психофізичного розвитку; контроль над впровадженням моніторингу якості надання послуг комплексної реабілітації особам, які мають особливості психофізичного розвитку; розробка дашборду щодо аналіз результатів моніторингу якості надання послуг комплексної реабілітації особам, які мають особливості психофізичного розвитку; аналіз результатів моніторингу якості надання послуг комплексної реабілітації особам, які мають особливості психофізичного розвитку; надання рекомендацій щодо удосконалення діяльності за напрямками діяльності реабілітаційного хабу.
Описані рівні структурно-функціональної моделі управління реабілітаційним хабом в умовах Хортицької національної академії взаємопов’язані між собою, а отже, передбаченою є взаємовідповідальність працівників як по горизонталі, так і по вертикалі.
Таким чином, реалізація структурно-функціональної моделі управління реабілітаційним хабом Хортицької національної академії у сенергетичному поєднанні із акумульованим науково-практичним потенціалом Хортицької національної академії є основою системно-інституційного забезпечення комплексної реабілітації відповідно до європейських стандартів.
Нечипоренко Валентина Василівна,
доктор педагогічних наук, професор,
ректор Хортицької національної академії